Іспанський грип
Перша епідемія, з якою зіткнувся уряд молодої революційної республіки, це іспанський грип, що з’явився в 1918 році і вирував всю першу світову війну. За деякими даними, у світі “іспанкою” перехворіло близько півмільярда людей, а померло від цієї зарази від 50 до 100 мільйонів.
Особливо сильно “іспанка” вдарила по києву, а потім пройшовши через білорусію дісталася до москви і петрограда, в якому захворів кожен другий житель. Всього за півтора року ходи «іспанки» померли близько 2,7 мільйонів чоловік, а це 3% всього населення країни. “згоріла” від іспанського грипу відома актриса віра холодна, помер від нього і відомий революціонер і партійний діяч яків свердлов. Також в ці роки на території срср лютували і інші не менш небезпечні хвороби — холера, туберкульоз, тиф і дизентерія.
Чума
Нульовим пацієнтом цієї хвороби був лікар-мікробіолог абрам берлін, який завіз вірус до москви в 1939 році. Вчений, який проводив досліди над тваринами, використовуючи живий збудник чуми, несподівано порушив правила жорсткого карантину і приїхав до москви зі своєї саратовської лабораторії. Першою жертвою став сам доктор, за ним перукар, якого він відвідав відразу по приїзду. Відчув себе погано доктора госпіталізували в лікарню з помилковим діагнозом «пневмонія», проте практично відразу черговий лікар клініки горелик діагностував у берліна чуму. Це захворювання в той час лікувати ще не вміли, тому горелік замкнувся разом з мікробіологом, розуміючи, що їх вже ніщо не врятує. Співробітники нквс терміново вжили всіх запобіжних заходів, виявивши тих, з ким встиг вступити в контакт вчений. Готель дезінфікували, людей ізолювали. Епідемію вдалося перемогти в зародку, маючи тільки три жертви, правда не щепленням, а тотальним контролем.
Менінгіт
Цей небезпечна недуга, що приводить до летального результату, особливо широко був поширений в срср в 30-40-х роках, хоча раніше діагностували його і в царській росії і в роки революції. Причиною хвороби прийнято вважати погані побутові умови життя, тому в народі менінгіт називають «хвороба звалища». У той час, коли величезна кількість радянського народу жили в убогих умовах, кількість хворих було 50 чоловік з 100, а смертність становила майже 90%. Ситуацію посилила війна, але і вона ж стала причиною завершення епідемії — хворіти стало не кому через величезні жертви.
Наступна хвиля менінгококової інфекції в радянському союзі спалахнула в 60-і роки і лікарі як і раніше не знали як з нею боротися, навіть якщо людина справлявся з хворобою, то залишався інвалідом. Жодна з наявних у медиків вакцина не допомагала, смертність була 30%. Три роки радянський союз боровся з заразою, але лікарі так і не зрозуміли звідки вона взялася і як її уникнути.
Впоратися з менінгітом змогли лише під час наступної епідемії, яка трапилася вже в 1997 році. Тоді ж з’явилася версія, що вона була завезена з китаю або в’єтнаму, а перемогти її змогли за допомогою зарубіжної вакцини.
Поліомієліт
Ця зараза з’явилася в світі в середині 20 століття і стала справжньою загрозою людству, адже 10% хворих вмирали, а приблизно 40% на все життя залишалися інвалідами. З наслідками поліомієліту жили американський президент рузвельт, режисер форд коппола, письменник кларк і багато-багато інших людей.
Перша епідемія на території колишнього радянського союзу була зафіксована в 1949 році, тоді хвороба щорічно забирала близько 12 тисяч життів.
Світ об’єднався в боротьбі з цією хворобою і вчені почали роботу над вакциною. Першу вакцину в 1949 році розробив вірусолог копровський, другу в 1952 солком, а третю-альберт себін. Він запропонував більш дешеву і ефективну вакцину, яка давалася пацієнту перорально і виробляла імунітет відразу до трьох типів вірусу полівірусу, проте в її випробуванні в сша вірусологу відмовили і тоді на допомогу себіну прийшли радянські вчені михайло чумаков і анатолій смородинцев, які запропонували продовжити розробку вакцини в москві. Кілька тисяч доз були перевезені в радянський союз із сша в простому залізничному валізі і стали ставити перші щеплення. Вчені робили їх своїм родичам, друзям, дітям.
З часом ця вакцина була визнана найефективнішою, в срср протягом 1960 року нею були щеплені близько 8 мільйонів чоловік. Домогтися такої кількості вакцинованих допомогла ідея михайла чумакова створити лікарські цукерки, антиполіодражі.
Ці капсули з цукру і крохмальної патоки з восковим покриттям важили всього один грам, зберігалися в холодильнику і дуже полюбилися дорослим і дітям. Противополиомиелитное драже в 50-х-60-х роках випускалося на фабриці марата у величезній кількості. Надалі вакцину від поліомієліту імпортували в більш ніж 60 країн.
Зараз у світі від поліомієліту є дві вакцини. Вони створюють імунітет до захворювання, блокуючи передачу від людини до людини вірусу, захищаючи і реципієнтів вакцини, і інших.
Чорна віспа
Розповсюджувачем став художник олексій кокорекін, який завіз до столиці чорну віспу з індії, де був свідком похорону брахмана. На початку 20 століття це захворювання в срср вже вражало 186 тисяч осіб, але до 1940 року воно повністю зникло з території радянського союзу, поки в грудні 1959 року кокорекін не став нульовим пацієнтом. Художника госпіталізували до лікарні з підозрою на грип, але 29 грудня пацієнт, який перебував у загальній палаті, помер. Через деякий час відразу у кількох пацієнтів лікарні проявилися додаткові симптоми: лихоманка, висип, кашель. Викликані співробітники наукового інституту діагностували спалах чорної віспи. З середини січня в москві почався цілодобовий пошук потенційних носіїв вірусу, деяких навіть знімали з поїздів і літаків. 9342 людини посадили на карантин, повністю ізолювали боткінську лікарню, де лікувався нульовий пацієнт. Почалося вакцинування всіх жителів москви і підмосков’я — за кілька днів було щеплено 9,5 мільйонів чоловік. Всього за 19 днів боротьби з інфекцією захворювання діагностували у 45 осіб, померло всього троє.
Коклюш
До того, як в срср стали робити вакцину від кашлюку, від цієї хвороби вмирав кожна друга дитина першого року життя. Щорічно гострим інфекційним захворюванням, що вражає дихальні шляхи захворювало близько 600 тис.осіб, а понад 5 тис. З них не могли вмирали.
Завдяки щепленням вдалося знизити захворюваність майже в 25 разів, а також зменшити кількість випадків тяжкого перебігу хвороби.
В даний час вакцинація є єдиним способом захиститися від коклюшу. Комплексне щеплення акдс проти кашлюку, дифтерії та правця роблять дитині спочатку в три місяці, потім в чотири і п’ять, а потім повторюють в півтора року. На жаль, вакцинація не викликає довічного імунітету до хвороби.
Сибірська виразка
Навесні 1979 року стався спалах інфекційного захворювання на уралі, в той час в лікарні свердловська з інфекційно-токсичним шоком доставляли по 5-10 чоловік щодня. Коли зрозуміли, що це розгулялася сибірська виразка, було прийнято рішення про дезінфекцію міста і масштабну вакцинацію. З епідемією вдалося впоратися в червні того ж року.
Дітей, що народилися в радянському союзі прищеплювали від туберкульозу, дифтерії, поліомієліту, кашлюку, правця, кору, паротиту і віспи. Останнє щеплення після 1980 року було скасовано через непотрібність, а в кінці 90-х в профілактичний календар щеплень додали дворазове щеплення проти краснухи, повторне від кору і щеплення від гепатиту в.
Ірина волга
