Втрата Y-хромосоми в клітинах раку легенів створює парадокс: це одночасно допомагає пухлинам уникнути імунної системи і робить певні ліки від раку більш ефективними. Це дивовижне відкриття підкреслює зростаюче розуміння того, як генетичні мутації в пухлинах можуть радикально змінити результати лікування.
Несподівана роль втрати Y-хромосоми
Десятиліттями вчені знали, що чоловіки з віком втрачають Y-хромосому в деяких клітинах. Це явище, пов’язане з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань і скороченням очікуваної тривалості життя, зараз визнано критичним фактором прогресування раку. Дослідники на чолі з Донною ДеМео з Brigham and Women’s Hospital виявили, що в клітинах аденокарциноми легенів — найпоширенішого типу раку легенів — часто відсутні Y-хромосоми, на відміну від здорових клітин. Ця втрата відбувається незалежно від історії паління, що свідчить про те, що це не просто результат шкоди навколишньому середовищу.
Ключовим є не те, чи відбувається втрата, а скільки вона виражена в пухлині. Клітини з більшою втратою Y-хромосом демонструють знижену експресію антигенів, які зазвичай передають сигнал імунній системі. По суті, ракові клітини стають «невидимими» для Т-клітин, що дозволяє їм неконтрольовано рости. Це пояснює, чому пухлини без Y-хромосоми менш схильні до атаки природного захисту організму.
Парадоксальна перевага: покращена реакція на ліки
Хоча втрата Y-хромосоми допомагає в ухиленні від імунітету, вона парадоксально покращує реакцію на пембролізумаб, інгібітор імунної контрольної точки. Цей препарат працює, скасовуючи пригнічення Т-клітин, дозволяючи їм ефективніше атакувати ракові клітини. Дослідники проаналізували дані понад 800 пацієнтів з раком легенів і виявили, що пембролізумаб працював краще у тих, чиї пухлини мали втрату Y-хромосоми.
Ден Теодореску з Університету Арізони, який раніше спостерігав цей ефект при раку сечового міхура, підтверджує, що зв’язок тепер «підтверджено в абсолютно іншому наборі даних». Це свідчить про те, що втрата Y-хромосоми створює середовище, в якому імуностимулюючі препарати є більш ефективними.
Чому це важливо?
Наслідки цього відкриття значні, оскільки воно показує, що генетичні мутації можуть мати непередбачуваний вплив на поведінку раку. Той факт, що втрата Y-хромосоми одночасно погіршує імунний контроль і підвищує ефективність ліків, піднімає фундаментальні питання про еволюцію раку. Хоча втрата ще не вплинула на загальне виживання хворих на рак легенів, це може змінитися, оскільки дослідження виявляють, як ці мутації впливають на різні типи раку.
Зрештою, визначення втрати Y-хромосоми як біомаркера може допомогти клініцистам адаптувати стратегії лікування, гарантуючи, що пацієнти отримають найефективнішу терапію на основі їх конкретного профілю пухлини.
«З таким кращим розумінням втрату Y-хромосоми можна буде використовувати як біомаркер для прийняття клінічних рішень у майбутньому». — Ден Теодореску, Університет Арізони.
