Упущена можливість: як адміністрація Буша поховала боротьбу зі зміною клімату
Документальний фільм Netflix «Ефект Білого дому» — це не просто переказ історії. Це болісний, жахливий досвід, який змушує задуматися, як один поворот політичної долі може змінити траєкторію розвитку нашої планети. У фільмі показано, як адміністрація Джорджа Буша-старшого, незважаючи на початкові обіцянки, змарнувала унікальну можливість очолити боротьбу зі зміною клімату, тим самим заклавши основу для поточної глобальної катастрофи.
Як людина, яка виросла в епоху, коли екологічні проблеми почали активно проникати в суспільну свідомість, я завжди відчував, що чогось важливого не вистачає. Пам’ятаю розмови про «зелену революцію», про необхідність переходу на альтернативні джерела енергії, про захист навколишнього середовища як пріоритет. Але зрештою ці розмови так і залишилися розмовами. Ефект Білого дому пояснює чому.
Фільм зосереджується на критичному моменті 1988 року, коли посуха, що вразила Північну Америку, і одночасна виборча кампанія Буша створили ідеальний шторм для рішучих дій у боротьбі зі зміною клімату. У той час екологічні проблеми не були такими політизованими, як зараз. Багато американців були готові визнати, що зміна клімату є реальною загрозою, яка вимагає негайних дій.
І Буш-старший, схоже, був готовий до цього. У своїй передвиборчій кампанії він обіцяв «довести справу» – вирішити проблему зміни клімату. Це твердження в контексті сьогоднішньої політичної реальності виглядає немислимим. Але в 1988 році це вселило надію.
Однак, як показує фільм, за цими словами стояла внутрішня боротьба за владу. Адміністрація Буша була розділена на два табори: прихильників радикальних заходів на чолі з колишнім президентом Всесвітнього фонду дикої природи Біллом Рейлі та скептиків на чолі з керівником апарату Джоном Сунуною.
Цей конфлікт фактично став ключовим фактором, який перешкоджав ефективним діям у боротьбі зі зміною клімату. Sununa, як і багато хто в нафтовій промисловості, пропагував ідею про те, що зміна клімату є безпідставним страхом і будь-які обмеження на викопне паливо завдадуть шкоди економіці.
І найсумніше, що ця тактика спрацювала. Адміністрація Буша замість того, щоб стати лідером у боротьбі зі зміною клімату, пішла шляхом компромісів і напівзаходів. Деякі заходи були вжиті, але їх було недостатньо, щоб зупинити наближення катастрофи.
Що особливо вражає в ефекті Білого дому, так це те, як ця внутрішня боротьба була пов’язана з ширшими економічними та політичними інтересами. У фільмі показано, як нафтова промисловість активно лобіювала проти кліматичних дій, фінансуючи наукові дослідження, які ставили під сумнів реальність глобального потепління та поширювали дезінформацію серед громадськості.
Це мені нагадує випадки, коли я сам стикався зі спробами маніпулювання інформацією. У моїй роботі [вставте свою галузь, наприклад «техніка» або «освіта»] я часто бачу, як корпорації та інші зацікавлені сторони намагаються контролювати дискурс, щоб просувати власні інтереси. І я розумію, що боротьба зі зміною клімату – це не лише боротьба за майбутнє планети, а й боротьба за право на правду.
У фільмі особливо висвітлюється постать Стівена Шнайдера, одного з перших кліматологів, який намагався донести до громадськості масштаби загрози. Його слова, які звучать у фільмі, змушують задуматися про те, скільки сил було витрачено даремно. Його визнання того, що більшість його цілей не буде досягнуто, звучить як смертний вирок. Але водночас у його словах є надія. Він говорить про необхідність «культурних змін» і про те, що це станеться протягом «проміжку часу покоління».
І я вірю, що він правий. Хоча ми втратили можливість бути лідером у боротьбі зі зміною клімату, ще не пізно змінити ситуацію. Ми повинні вчитися на минулому і не повторювати помилок, які були зроблені в минулому.
Що ми можемо зробити?
- Підтримка наукових досліджень: Нам потрібно фінансувати наукові дослідження, які допоможуть нам краще зрозуміти зміну клімату та розробити ефективну відповідь на неї.
- Перехід на відновлювані джерела енергії: Необхідно прискорити перехід до відновлюваних джерел енергії, таких як енергія сонця та вітру.
- Зменшити викиди парникових газів: Існує потреба зменшити викиди парникових газів, наприклад, шляхом підвищення енергоефективності та використання більш екологічного транспорту.
- Підтримайте політиків, які піклуються про довкілля: Нам потрібно підтримувати політиків, які піклуються про довкілля та готові вживати рішучих дій для боротьби зі зміною клімату.
- Підвищення обізнаності громадськості: Необхідно підвищити обізнаність громадськості про проблему зміни клімату та про те, що кожен із нас може зробити, щоб допомогти.
«Ефект Білого дому» — не просто документальний фільм. Це заклик до дії. Це нагадування, що майбутнє нашої планети в наших руках. І ми не повинні втрачати цю можливість.
Я, як і багато інших, відчуваю особисту відповідальність за майбутнє планети. Я вірю, що кожен із нас може зробити свій внесок у вирішення проблеми зміни клімату. І я готовий зробити все від мене залежне, щоб допомогти.
Це не лише екологічна проблема. Це питання справедливості, безпеки та майбутнього людства. І вирішувати її треба разом.
На завершення «Ефект Білого дому» є потужним і тривожним нагадуванням про те, як один політичний поворот може мати далекосяжні наслідки. Це урок того, що боротьба зі зміною клімату – це не лише боротьба за майбутнє планети, а й боротьба за правду, справедливість і надію. І ми не повинні втрачати цю можливість.
Це фільм, який повинен подивитися кожен. Це фільм, який повинен змусити нас задуматися. І це фільм, який має надихати нас на дії.
