Найстрашніші люди в історії xx століття

0

Страшні люди були в усі часи. Відома розхожа фраза: якщо влада розкладає людину, то абсолютна влада розкладає абсолютно. Історія знає десятки прикладів, коли диктатор або залізною рукою заганяв людей на щастя, по дорозі вбиваючи всіх незгодних, або просто садистично всмак знущався над людьми. Ми пропонуємо вам матеріал про найстрашніших людей в історії.

Адольф гітлер

Єфрейтор і невдаха художник, в 1933 році він став канцлером німеччини, а через рік і «фюрером». Адольф гітлер був людиною, яка створила в xx столітті в центрі європи найбруднішу, найцинічнішу диктатуру під вивіскою «надлюдини». Знекровлена першою світовою війною німеччина (яку вона сама ж і розв’язала) із задоволенням прийняла ідею про те, що саме німці — богообраний народ, який здатний врятувати згасаючу європейську цивілізацію.


Божевільні ідеї адольфа гітлера і його оточення призвели до страшних наслідків. До кінця війни його політика завоювань і бажання досягти «чистоти раси» принесла смерть десятками мільйонам людей. Не стало, в тому числі, до 6 мільйонів євреїв. 30 квітня 1945 року, коли радянські війська дісталися до берліна, він вистрілив в себе і одночасно з цим проковтнув ціанід.

Ільза кох

Її ще знають «як “бухенвальдську відьму”. Прізвисько вона отримала через свою жорстокість по відношенню до ув’язнених. Ільза була дружиною нациста на ім’я карл ото кох. Але і свого чоловіка жінка переплюнула в нелюдяності, показавши, як низько може впасти людина, яка отримала безмежну владу над іншими. Серед іншого кох розгулювала по табору з батогом голою-як у поганому, низькопробному фільмі. І всіх, хто насмілювався на неї поглянути, розстрілювала на місці.


Після перемоги над нацистською німеччиною ільзу кох звинувачували в тому, що вона вибирала собі ув’язнених з незвичайними татуюваннями, вбивала, а потім робила зі шкіри абажури і відносила в свій будинок. Втім, доказів цього виявлено не було. Після війни ільзу кох заарештували, вона повісилася в своїй камері в 1967 році.

Йосип сталін

З 1922 року і до своєї смерті в 1953 році йосип сталін був генеральним секретарем цк кпрс. Фото найстрашнішої людини радянського часу відомо всім, втім, як і історія того часу. Саме за сталінського режиму в україні та поволжі був голод (голодомор). Масштаби були вражаючі. Багато хто бачить в цьому акт геноциду з боку генсека. Смерті обчислюються мільйонами. За деякими даними, могло загинути від 2,5 до 10 мільйонів чоловік. Голод викликали прямі політичні та адміністративні рішення.


Плюс до всього, йшла чистка і в срср, до якої можна віднести і справу лікарів, і ленінградську справу. Складно оцінити, скільки людей були розстріляні в роки великого терору-повні дані не розкриті досі. Але рахунок йде на десятки, якщо не сотні тисяч осіб. А ті, хто не потрапив під єзуїтське визначення «10 років без права листування» (насправді — смертна кара), або згинули в таборах, або повернулися через багато років в зовсім іншу країну.

Сіро ісії

Сіро ісії був генерал-лейтенантом японської імператорської армії за часів другої японо-китайської війни. Він же був мікробіологом. Медицину вивчав в університеті в кіото. А в 1932 році став проводити експерименти в рамках секретного проекту для військових японії. Через чотири роки потрапив так званий загін 731. Він проводив вівісекції з живими людьми, не шкодуючи ні вагітних жінок, ні дітей. Експерименти групи 731 меркнуть навіть перед дослідами нацистів.


Своїх живих жертв він використовував для тестів вогнеметів і гранат, відчував їх хворобами, які вводив під приводом щеплень і вакцинації. А також вивчав ефекти різних венеричних захворювань, заражаючи через згвалтування людей гонореєю або сифілісом. Після війни сіро ісії отримав імунітет від окупаційної американської влади. За свої злочини він і дня не провів у в’язниці. Він помер від раку горла, коли йому було 67 років.

Цзян цин

Ця жінка, в молодості починала як актриса, була дружиною комуністичного диктатора китаю мао цзедуна. Вона досягла небувалих висот всередині компартії. За деякими даними, вона насправді і керувала країною, і вона ж була головною рушійною силою революції культури в китаї. У той час молодь обманювали з ідеологічної точки зору і вселяли суспільству думку про те, що мао непогрішний. Підлітків направляли в армію, яка називалася червоними охоронцями – цзаофані і хунвейбіни.


Вони-то і вбивали старше покоління або відвозили на перевиховання в села. За часів так званої китайської культурної революції безповоротно втрачено, по суті, знищено, безліч артефактів, книг, картин, антикваріату. Інтелігенцію відправляли в табори. За підрахунками, в цей час загинуло від 500 тисяч до 3 мільйонів чоловік. Після смерті мао цзян пін була віддана суду-її звинуватили в контрреволюційній діяльності і засудили до довічного ув’язнення.

Жан бедель бокасса

Напівбезумний диктатор, який оголосив себе імператором центральноафриканської імперії, правив з 1966 по 1979 рік. Він прийшов до влади за допомогою військового перевороту, як це нерідко трапляється в бідних країнах третього світу. Він проголосив себе довічним правителем, а про його жорстокості ходили чутки. Одного разу радянський кухар, якого срср надало бокассе як любителю російської кухні, виявив в одній з каструльок в президентському палацу людське м’ясо і в жаху втік до радянського посольства.


Про нього говорили, що в якості особливого делікатесу бокасса їв м’ясо вбитих членів опозиції. Крім того, він віддавав перевагу вкрай специфічні методи управління: жорстокість і залякування. Так, в рамках святкування дня матері в 1971 році він наказав зрадити смерті всіх чоловіків, засуджених за злочини проти жіночої честі. У числі його улюблених страт-згодовування крокодилам, переїзд вантажівками, розривання на частини. Все це, зрозуміло, публічно. Найдивовижніше, що бокасса помер своєю смертю через роки після повалення – від інфаркту, в своєму ліжку.

Пол пот

Пол пот був прем’єр-міністром камбоджі в другій половині 70 – х років минулого століття і лідером «червоних кхмерів». Під час свого владарювання він перейменував країну в кампучію і провів екстремальну аграрну комуністичну реформу. Всі жителі з міста були відправлені в сільську місцевість, на роботи в колгоспах. Незгодних, як водиться, вбивали.


Люди недоїдали, не отримували якісну для того часу медичну допомогу, їх стратили. Історики оцінюють число жертв цифрою в 2 мільйони чоловік. Це приблизно третина населення камбоджі. Вбивали інтелігенцію і»буржуазних ворогів”. Дійшло до того, що людей вбивали тільки за те, що на них були, наприклад, окуляри. Червоні кхмери влаштовували масові страти на полях вбивств. Страчених же ховали в братських могилах. А щоб заощадити боєприпаси, людей вбивали молотками, сокирами, лопатами і гострими бамбуковими палицями.

Убитих за три роки правління ніхто не рахував. За різними даними, в кампучії могли бути вбиті від 800 тисяч до трьох з половиною мільйонів чоловік. Сам пол пот говорив, що він не кривавий вбивця, а керівник країни, яка «тільки вчилася ходити». Ми в редакції узнайвсе.рф не знаємо, чого тут більше-цинізму або помилок. Ясно одне: вбивств виправдати не може ніщо. Пропонуємо вам прочитати про найкривавіших маніяків, які потрапили на лаву підсудних і відповіли за свої злочини.