Енурез у дітей: до яких пір нетримання вважається нормальним явищем в житті дитини?

0

Енурез у дітей: хвороба або слабкість характеру?

Надто стурбованим батькам скажемо прямо — у переважної більшості дітей з енурезом (коли нетримання сечі є єдиним приводом для занепокоєння) ніякі аналізи і медичні дослідження не показують абсолютно ніяких відхилень або дефектів в роботі організму: у цих дітлахів і видільна система в нормі, і з нервами повний порядок. Таким чином навіть в суворій медичному середовищі енурез у дітей не прийнято вважати хворобою. Лікарі підкреслюють: енурез у дітей-це не хвороба, це тимчасове явище, яке поступово і безслідно проходить в 95,5% випадків.

І тільки в дуже рідкісних ситуаціях енурез у дитини може бути наслідком якогось фізіологічного відхилення — наприклад, малюк має надто маленький обсяг сечового міхура і т.п.

Як правило, рядові педіатри вважають, що дитина «має право безкарно» ставити «в обхід» горщика приблизно до віку 4 років. Енурез на цьому етапі розвитку організму — абсолютно нормальне і допустиме явище, турбуватися за яким немає ніяких причин.

Хоча є і такі фахівці, які дають малюкам більше часу — наприклад, знаменитий дитячий лікар, доктор е.о. Комаровський вважає, що і 7-8-річні діти цілком можуть описатися посеред ночі в ліжко і не прокинутися. І це теж слід вважати нормальним, фізіологічно допустимим явищем, а не нонсенсом і приводом для занепокоєння і роздратування.

Справа в тому, що механізм контролювання сечовипускання «дозріває» у дітей перших 15-10 років життя не відразу, а поступово. Зовсім крихітні дітки взагалі ніяк не можуть контролювати роботу системи виділення — і уві сні і в моменти неспання вони щасливо пісяють і какають в підгузники в будь-який час доби. І немає на світі таких дорослих (включаючи лікарів-педіатрів), хто вважав був це явище протиприродним і ненормальним.

Але в процесі дорослішання нервова система дітей поступово стає досконалішою — приблизно починаючи з 2-річного віку дітлахи вже здатні деякий час «терпіти» перед походом на горщик, відчуваючи позиви до сечовипускання або дефекації. І, до речі, ось саме починаючи з 2-2, 5 років дитини вже можна починати систематично привчати до горщика — тоді як в більш ранньому віці це просто безглуздо.

І навіть в тому випадку, коли нервова система дитини «дозріла» до такого стану, коли вона вже здатна кожен раз посилати в мозок сигнал про те, що сечовий міхур наповнився і необхідно найближчим часом його спорожнити — навіть в цьому випадку багато дітей далеко не кожен раз прокидаються під час сну, отримавши подібний сигнал. І справа тут зовсім не в фортеці сну або в слабкості сечового міхура — просто напросто малюк ще «не відпрацював», не натренував свій організм на вставання «по будильнику». У 99,5 % випадку це виправляє сам час-малюк стає старше і з кожним разом все легше пробуджується, якщо раптом вночі йому закортіло на горщик.

Якщо енурез у дитини, наприклад, 4-6 річного віку з часом дає про себе знати все рідше і рідше — це вагомий привід для батьків ні про що не турбуватися. Навіть сам факт наявності енурезу у дитини-ще не причина для батьківських тривог! це нормальне явище. Тут важливий не факт, а динаміка! якщо малюк писається, нехай і не часто, але приблизно однакову кількість разів на місяць, і ніякої динаміки на скорочення проявів енурезу не спостерігається, ось це вже привід поговорити з лікарем.