«Тут навіть твої правнуки не розрахуються» — як дід на москвичі в лексус вїхав…

0


Цю історію ще років 5 розповів один знайомий приятель. Тому переповім її я вам.
Жив був дід. Бабку вже давно схоронив, діти вже виросли. Допомагав їм дід чим міг, а сам збирав пляшки, та жерстяні баночки коли гуляв зі своїм пуделем Кешей.
І пару раз в місяць дід завантажував всю машину порожніми пляшками, брав з собою Кешу і вони їхали здавати склотару прямо на місцевий пивзавод.
Дідові це було як прогулянка, їздити то йому особливо нікуди було, а тут і пляшечки дорожче приймають.
У діда був старий Москвич 412. Звичайно ніякої страховки не було, та й чого гріха таїти — навіть водійське посвідчення і всі документи були ще старі, радянські. Як то ніхто ніколи і діда не зупиняв, так і їздив він рідко.
Але в той день щось пішло не так… Поки він тягав коробки з пляшками упустив одну, розбилися. Довелося прибирати в під’їзді. Та й москвич щось довго не міг завестися.
Вирішивши проблеми, він завантажив пляшки, посадив пуделя Кешу на переднє сидіння й поїхав. Пивзавод розташовувався на околиці міста біля річки, ох і любив дід посидіти з собакою на березі своєї річки, та згадати молодість і свою бабку: це було улюблене місце для відпочинку.
Виїхав дід, та замислився…
Виїжджаючи з двору він не поступився дорогою лексусу. Ніхто не постраждав, крім всій передній частині японського монстра… У москвича тільки бампер трохи замяло….
Вийшов з Лексуса чоловік років 50, спокійно оглянув пошкодження, переконався що всі здорові і почав кричати на всю вулицю на діда:
— Страховка є?
— Ні, нічого немає….
— Пенсія скільки у тебе ?
— 11 тисяч…
— Діти / Онуки працюють?
— Вони бідні як я допомагаю їм… ось пляшки здавати повіз місяць збирав (показує на гору розбитих пляшок).
— Так… тут навіть твої правнуки не розрахуються за мій ремонт! … Що робити будемо?
І бере за петельки діда. На цю всю ситуацію стояла і дивилася Катерина Павлівна з сусіднього будинку. Як тільки він почав трясти дід вона вчепилася в мужика зі словами:
— Подивися що з нього взяти! Він пляшки збирає днями і ночами щоб якось вижити, собаку допомагаємо всім двором годувати! Залиш ти його в спокої, подумай сам. Він зараз загнеться від кар твоїх і сидіти тобі потім за нього! Я все бачила!
Подумай про свого батька, якби твій батько був, щоб ти зробив?… Відпустив мужик діда. Встав як укопаний.
І заплакав. Довго ж дід з Катериною Павлівною його заспокоїти ніяк не могли, потім вже мужик сказав: — Батько пропав мій коли мені було 6 років. Я ж так мріяв його побачити, а тут я стою весь злий і трясу дідуся.. і ви мені про батька… Я вперше за 30 років ридаю, вибачте мене…. Так і розійшлися.
Здавалося б і кінець історії, але. Приїхав мужик через 2 дні, відшукав діда. Привіз йому повний багажник продуктів, вибачався за свою поведінку… Залишив свою візитку і велів діду дзвонити відразу як тільки будуть якісь проблеми….

Джерело: http://polyana.kiev.ua/