Десятиліттями астрономи обговорювали точну відстань і енергію залишку наднової Vela Junior, сяючої хмари уламків зірки, яка вибухнула тисячі років тому. Тепер революційне відкриття пов’язує цей залишок безпосередньо з зорею, що формується Ve 7-27, надаючи остаточні відповіді та унікальне розуміння еволюції зірок.
Багаторічна таємниця розгадана
Супернова Vela Junior (також відома як RX J0852.0-4622 або G266.2-1.2) довгий час дивувала вчених, оскільки її відстань і справжній розмір залишалися неясними. Традиційні методи не могли забезпечити точні вимірювання. Тепер це змінилося з ідентифікацією Ve 7-27, зірки, яка активно народжується всередині туманності.
Використовуючи Multi Unit Spectroscopic Explorer (MUSE) на Дуже Великому Телескопі Європейської Південної Обсерваторії, астрономи отримали перше детальне зображення Ve 7-27 і його зв’язок із залишком наднової.
Докази: збіг хімічних відбитків пальців
Ключовий прорив стався в аналізі газу, що витікає з Ve 7-27. Дослідники на чолі з доктором Самаром Сафі-Харбом з Університету Манітоби виявили, що газ має незаперечну хімічну ознаку з матеріалом, вивільненим під час вибуху Vela Junior.
«Це перше в історії свідчення того, що новонароджена зірка пов’язана із залишком наднової», — сказав доктор Сафі-Харб.
Цей збіг підтверджує прямий фізичний зв’язок між зіркою та залишком, дозволяючи астрономам нарешті визначити, що Вела-молодша знаходиться приблизно на відстані 4500 світлових років від нас.
Наслідки для розуміння наднових і утворення зірок
Нові дані показують, що Vela Junior більша, енергійніша та розширюється швидше, ніж вважалося раніше. Це один із найпотужніших залишків наднової в нашій галактиці. Це свідчить про те, що початкова зірка була масивною, а її вибух набагато сильнішим, ніж передбачали ранні моделі.
Доктор Сафі-Харб пояснює, що зірки мають шари, як цибуля, і наднові зірки розсіюють ці шари в космосі. Відкриття показує, що ці розсіяні шари тепер видно в потоці сусідньої новонародженої зірки, ілюструючи, як космічні події переробляють матеріали для утворення нових зірок.
Дослідження має ширші наслідки для розуміння того, як галактики збагачуються елементами та як екстремальні космічні події продовжують формувати Всесвіт. Елементи, створені у вибухаючій зірці, зрештою потраплять у нові зірки — і навіть на Землю.
Зрештою, це дослідження вирішує давню астрономічну головоломку, водночас пропонуючи життєво важливе розуміння того, як еволюціонують зірки та як розвиваються галактики.
