Головні європейські наукові космічні місії опинилися під загрозою через запропоноване NASA скорочення бюджету, яке може призвести до їх дефіциту майже в 2 мільярди доларів. Європейське космічне агентство (ESA) тепер розраховує на те, що його країни-члени втрутяться та заповнять прогалину, оскільки критичні рішення будуть прийняті на майбутній Раді міністрів ESA наприкінці листопада.
Наближається бюджетна криза
Запропоновані адміністрацією Трампа скорочення фінансування NASA загрожують кільком відомим європейським місіям, у тому числі Laser Interferometer Space Antenna (LISA), орбітальному апарату Venus EnVision і запропонованому рентгенівському телескопу New Athena. Хоча Конгрес США може відновити певне фінансування, ESA має діяти обережно, оскільки остаточний бюджет залишається невизначеним.
Місії під загрозою
LISA, обсерваторія гравітаційних хвиль, використовує високотехнологічне обладнання NASA вартістю до 1 мільярда доларів. Компанія EnVision, яка вивчає Венеру, може втратити свою радіолокаційну систему з синтетичною апертурою вартістю 300 мільйонів доларів. Марсохід ExoMars Rosalind Franklin також вимагає близько 375 мільйонів доларів підтримки від NASA. Ці місії, як і інші, можуть зіткнутися із затримками або скасуванням, якщо не буде забезпечено фінансування.
Відповідь ESA
ESA вважає, що зможе «погасити шок», якщо країни-члени збільшать свої фінансові зобов’язання. Агентство вже ініціювало тендери з європейською промисловістю, щоб знайти заміну для компонентів NASA, особливо для LISA. Тривають дискусії щодо того, які елементи може взяти на себе ESA, рішення очікуються до середини 2025 року.
Ціна незалежності
Щоб підтримати ці місії, ESA потребує сотні мільйонів євро додаткових коштів від держав-членів. Одна лише LISA може вимагати 1,9 мільярда доларів США за рахунок внесків Німеччини, Франції, Італії та інших країн. Агентство сподівається забезпечити збільшення внесків до бюджету з 19,6 мільярда доларів, узгоджених у 2022 році.
Наука під загрозою
LISA обіцяє виявляти гравітаційні хвилі від надмасивних чорних дір, доповнюючи такі наземні детектори, як LIGO. EnVision прагне пояснити, чому еволюція Венери настільки відрізнялася від еволюції Землі, заповнюючи прогалину, залишену після скасованих місій NASA. Розалінда Франклін, перший в Європі марсохід, може шукати ознаки життя під поверхнею Марса.
Історія зрад
Розалінд Франклін вже стикалася з невдачами, включаючи попереднє відкликання НАСА в 2012 році та скасований запуск російської ракети в 2022 році. Зараз марсохід залежить від підтримки Європи та Америки щодо запланованого запуску в 2028 році.
Невизначеність залишається
Незважаючи на деякі «позитивні новини» зі США, ESA не може покладатися на фінансування NASA. Навіть якщо бюджет на 2026 рік підтримає ці місії, майбутні адміністрації можуть змінити курс.
Зростання напруженості
Криза посилюється зростанням напруженості у відносинах з Росією, що змушує європейські країни віддавати пріоритет витратам на оборону. Німеччина та Франція інвестують мільярди у військові космічні технології, потенційно відволікаючи кошти від науки.
Майбутнє співпраці
ESA має вирішити, чи продовжувати покладатися на NASA, чи шукати більшої незалежності. Результати визначатимуть майбутнє європейської космічної науки та міжнародного співробітництва.
Складність полягає в тому, що керівництво NASA вирішить відмовитися від уже взятих на себе зобов’язань і продовжить наполягати на скасуванні робіт. З точки зору ESA, це робить ситуацію дуже невизначеною, коли справа доходить до покладання на NASA.
Держави-члени ESA остаточно вирішать, чи фінансувати ці місії, гарантуючи, що Європа залишиться лідером у дослідженні космосу. Наступні кілька місяців визначатимуть, чи зможуть ці амбітні проекти пережити мінливий політичний та економічний ландшафт.
