Одне з найсуворіших місць на Землі, пустеля Такла-Макан на північному заході Китаю, зазнає дивовижної трансформації. Після десятиліть цілеспрямованого лісовідновлення, околиці пустелі тепер функціонують як вимірний поглинач вуглецю, поглинаючи більше парникових газів, ніж виділяючи. Це доводить, що за довгострокових інвестицій та стабільності навіть найскладніші ландшафти можуть сприяти пом’якшенню наслідків зміни клімату.
Десятиліття лісовідновлення приносять плоди
Протягом майже п’яти десятиліть Китай реалізує масштабну програму посадки дерев навколо пустелі Такла-Макан, території, яку колись описували як “біологічну пустку”. Нещодавній аналіз вчених із США та Китаю з використанням супутникових даних підтверджує успіх програми. Ці висновки зміцнюють ідею у тому, що проекти лісовосстановления меншого масштабу може бути ефективними, навіть якщо де вони порівняні за впливом із великими тропічними лісами.
“Не йдеться про заміну Амазонки”, – пояснює Кінг-Фай Лі, атмосферний учений. “Деякі райони – це лише чагарники, але постійне скорочення CO2 виміряне і піддається перевірці”. Успіх програми обумовлений стратегічною посадкою з обох боків пустелі, де гірські стоки забезпечують життєво важливі джерела води.
Крім вуглецю: додаткові переваги
Лісовосстановлення принесло безліч переваг, крім секвестрації вуглецю. Дерева тепер перешкоджають вітровій ерозії, знижуючи інтенсивність та частоту руйнівних піщаних бур. Місцеві сільськогосподарські землі також краще захищені. Ініціатива є частиною більш масштабної програми “Три Північні захисні лісосмуги”, спрямованої на збільшення лісового покриву в 13 північних провінціях Китаю з 5,05% до 14,95% до 2050 року.
Масштабоване рішення?
Хоча поглинання вуглецю в пустелі Такла-Макан ще невелике (оцінюється приблизно 60 мільйонів тонн CO2 на рік, порівняно з глобальними викидами 40 мільярдів тонн), кожне скорочення має значення. Дослідження передбачає, що цей підхід можна повторити у інших посушливих регіонах. Однак важливо розуміти, що унікальні особливості пустелі – зокрема оточуючі гори, які забезпечують дерева водою – означають, що це спрацює не скрізь.
“Навіть пустелі не безнадійні”, – каже Лі. “При правильному плануванні та терпінні можна повернути життя землі і допомогти нам дихати трохи легше”.
Велика картина: вуглецеві поглиначі під тиском
Трансформація пустелі Такла-Макан особливо своєчасна, враховуючи стурбованість, що зростає, з приводу існуючих вуглецевих поглиначів. Зростання температури та зміна погодних умов загрожують звернути назад роль багатьох лісів, перетворюючи їх із поглиначів вуглецю на його викид. Це дослідження наголошує на гострій необхідності диверсифікованих стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату.
Це не самостійне вирішення кліматичної кризи, але важлива частина головоломки. Розуміння того, де і як можна зменшити викиди CO2, має важливе значення для ефективних дій у майбутньому.
