Перспектива встановлення постійної присутності людини на Марсі залежить від подолання величезних матеріально-технічних і фінансових перешкод. Традиційні підходи — доставка житлових модулів і будівельних матеріалів із Землі — непомірно дорогі. Однак нова проривна пропозиція пропонує альтернативу: будівництво з використанням бактерій безпосередньо на Марсі.
Проблема марсіанської колонізації
Відправка людей на Марс, запланована NASA на 2030-ті роки, — це не просто питання досягнення планети. Йдеться про утримання колонії. Вартість транспортування навіть базової інфраструктури була б астрономічною, що зробило б довгострокові поселення непрактичними без радикальних рішень. Ось тут і вступає в дію концепція використання ресурсів на місці (ISRU): використання матеріалів, які вже є на планеті.
Біомінералізація: марсіанський бетон від природи
Дослідники з Політехнічного університету Мілана визначили потенційний шлях ISRU: біомінералізація. Цей процес використовує живі організми для виробництва мінералів, фактично перетворюючи марсіанський ґрунт на будівельний матеріал. Їх робота зосереджена на двох конкретних бактеріях: Sporosarcina pasteurii і Chroococcidiopsis.
Sporosarcina pasteurii виділяє природні полімери, які зв’язують марсіанський реголіт (скелі та пил) у бетоноподібну речовину. Поєднання цієї бактерії з Chroococcidiopsis, яка виробляє кисень, створює «співкультуру», здатну забезпечувати як структурну підтримку, так і підтримку життя. Це відкриває двері для 3D-друку житлових модулів безпосередньо з марсіанських ресурсів.
Більше, ніж просто цегла: стійкі засоби до існування
Потенційні застосування виходять далеко за межі простої конструкції. Chroococcidiopsis може допомогти створити придатне для дихання повітря, а побічні продукти метаболізму Sporosarcina pasteurii, включаючи аміак, можна використовувати для закритих сільськогосподарських систем. З часом ці процеси можуть навіть сприяти досягненню довгострокової мети тераформування Марса.
Важливий висновок такий : замість того, щоб покладатися на матеріали із Землі, майбутні марсіанські колоністи можуть розвивати власну інфраструктуру та підтримувати себе, використовуючи природні ресурси планети — і все завдяки силі мікроскопічного життя. Цей підхід міг би значно зменшити витрати, підвищити стійкість і, зрештою, зробити довгострокове марсіанське поселення життєздатною реальністю.
