Майбутня місія Artemis 2 від NASA, запланована на 1 квітня, відправить екіпаж із чотирьох астронавтів далі до космосу, ніж будь-яка людина з часів програми «Аполлон». Ця історична подорож – десятиденна петля навколо Місяця – пов’язана з новим набором ризиків: впливом на небезпечні рівні космічної радіації. На відміну від місій, що знаходяться поблизу Землі, Artemis 2 вийде за межі захисту планетарного магнітного поля, залишаючи екіпаж вразливим для сонячних спалахів, викидів корональної маси (ВКМ) та високоенергетичних космічних променів.
Зростаюча загроза космічної радіації
Сонячна активність циклічна, досягаючи піку в так званому сонячному максимумі. Хоча активність може слабшати, екстремальні шторми досі можливі. Сонячні спалахи та ВКМ викидають масивні потоки заряджених частинок, які, без атмосфери та магнітного поля Землі як щит, можуть становити серйозну небезпеку для здоров’я астронавтів. Космічні промені, що виникають за межами нашої Сонячної системи, являють собою додаткову та постійну загрозу.
Чому це важливо: Космічна радіація — це не просто теоретична проблема. Високі дози можуть пошкодити ДНК, збільшити ризик розвитку раку і навіть спричинити гостру променеву хворобу. Забезпечення безпеки екіпажу потребує моніторингу та прогнозування космічної погоди в режимі реального часу.
Поліпшене прогнозування та співробітництво
Для зниження цих ризиків NASA та Національне управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) працюють разом, щоб забезпечити розширену підтримку космічної погоди. Центр прогнозування космічної погоди (SWPC) направляє прогнозистів безпосередньо до Космічного центру NASA у Х’юстоні під час місії.
«Ми у SWPC повністю готові підтримати місію Artemis 2», — каже Шон Даль, координатор служб у SWPC.
Ця співпраця гарантує, що рішення щодо безпеки екіпажу можуть бути прийняті швидко на основі останніх даних. Команда SWPC буде працювати разом із Групою радіаційних досліджень та аналізу NASA (SRAG), надаючи миттєву підтримку у прийнятті рішень у разі події сонячних енергійних протонів (SPE).
Тестування та готовність
У квітні та травні 2025 року на SWPC було проведено великомасштабне навчання за участю понад 70 учасників з NASA, ВПС США, комерційних космічних компаній та дослідницьких інститутів. У ході навчань було змодельовано радіаційну бурю, що зміцнило співпрацю та дозволило оцінити продукти прогнозування космічної погоди.
Мета: Не тільки підтримати Artemis 2, але й покращити прогнозування для майбутніх глибококосмічних місій, включаючи пілотований місячний аванпост і зрештою пілотовані експедиції на Марс.
Оптимізм, заснований на даних
Незважаючи на притаманні ризики, офіційні особи NASA висловлюють впевненість у своїй готовності. Джеймі Фейворс, директор програми NASA з космічної погоди, наголосив на покращенні як у технічних можливостях, так і в комунікації між агентствами.
«З чисто космічного погляду, я думаю, що зараз ми почуваємося оптимістично впевнено», – сказав Фейворс.
Підхід ґрунтується на моделях консенсусу, аналогічних прогнозуванню ураганів: інтеграції кількох джерел даних для уточнення прогнозів. Команди NOAA’s SWPC, NASA’s SRAG та Moon to Mars Space Weather Analysis Office працюватимуть цілодобово під час місії, відстежуючи умови та надаючи попередження за необхідності.
Місія покладатиметься на постійний потік даних як з космічних активів, так і з наземних спостережень, які безперервно надходять до моделі прогнозування.
Результат: Artemis 2 знаменує собою значний крок на шляху до дослідження далекого космосу, але також підкреслює критичну необхідність надійного прогнозування космічної погоди та спільного управління ризиками. NASA і NOAA серйозно ставляться до цієї загрози, і їх спільні приготування спрямовані на безпеку екіпажу, коли вони вийдуть за межі захисних обіймів Землі.
