Нещодавно виявлений фрагмент кістки неандертальця з Криму дає безпрецедентну інформацію про життя та пересування цих стародавніх гомінідів, демонструючи, що вони мігрували на величезні відстані через Євразію. Аналіз 5-сантиметрового фрагмента, знайденого на археологічній ділянці Староселя, виявив дивовижний генетичний зв’язок із неандертальцями з Алтайського регіону Сибіру, більш ніж за 3000 кілометрів. Відкриття, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences, проливає світло на напрочуд складні закономірності поширення та зв’язку неандертальців протягом пізнього плейстоцену, періоду, який ознаменував їх остаточне вимирання.
Городище Старосілля і значення Кримського півострова
Кримський півострів, розташований на території сучасної України, виявився скарбницею археологічних залишків епохи палеоліту, що дає важливі підказки для розуміння ранніх поселень людини та біокультурних переходів. Старосельє, скельний навис, розташований у крутому каньйоні, є одним із таких місць, що має чотири чіткі культурні шари, які вивчалися з 1952 року. Раніше цю територію вважали потенційним притулком для останніх уцілілих неандертальців незадовго до їхнього вимирання, що підтверджується радіовуглецевим датуванням, яке вказує на безперервну присутність неандертальців приблизно від 47 000 до 42 000 років тому.
Знахідка стародавнього фрагмента кістки
Дослідники, включно з Емілі Піготт, аспіранткою Віденського університету, ретельно переглянули тисячі фрагментів кісток із Староселя в пошуках потенційних людських останків. Незважаючи на те, що більшість уламків були від тварин — головним чином коней і оленів, що відображало залежність людини доби палеоліту від полювання на коней, — один уламок виділявся. Цей невеликий фрагмент, лише 49,8 мм завдовжки та 18,8 мм завширшки, був ідентифікований як кістка гомініну, а радіовуглецеве датування показало вік від 46 000 до 45 000 років. Цей період часу є особливо значущим, оскільки він збігається зі зменшенням чисельності неандертальців і поширенням Homo sapiens у Західній Європі.
Генетичний зв’язок із сибірськими неандертальцями
Справді дивовижним аспектом цього відкриття є генетична інформація, отримана з уламка кістки. Дослідникам вдалося секвенувати мітохондріальну геномну ДНК, яка виявила чіткий зв’язок із родоводом неандертальців. Цікаво, що генетичний профіль цієї особини найбільше відповідає мітохондріальним геномам неандертальців, раніше ідентифікованих в Алтайському регіоні Сибіру. Це відкриття переконливо вказує на далекі міграції та взаємозв’язок популяцій неандертальців, розділених величезними відстанями, що підтверджується попередніми дослідженнями, які підкреслюють поширення неандертальців по всій Євразії. Ця особа також демонструє зв’язки з неандертальцями з Європи, такими як знайдені в Хорватії.
Наслідки для розуміння поширення неандертальців
Це відкриття ставить Кримський півострів на перехресті міграційного коридору неандертальців, демонструючи широкий діапазон цих гомінідів у пізньому плейстоцені.
Це відкриття зміцнює наше розуміння мобільності та поширення неандертальців, вказуючи на те, що ці стародавні люди були здатні долати значні відстані. Дослідження підтверджують, що колись неандертальці поширювалися на великі відстані по всій Євразії, від центральної Європи до центральної Євразії, за сприятливих кліматичних умов. Присутність мікуанської промисловості кам’яних знарядь у Староселлі ще більше підкреслює як культурну наступність, так і регіональну мобільність у цей період. Нестача скам’янілостей людини в цей критичний перехідний період робить це відкриття особливо значущим, дає рідкісне уявлення про динаміку популяції неандертальців незадовго до їхнього вимирання.
