Археологи виявили в Сербії масову могилу віком 2800 років, яка містить останки жінок та дітей, які були систематично вбиті. Це відкриття проливає світло на ранній розвиток організованої жорстокості у європейському залізному столітті, вказуючи на розважливу стратегію насильства.
Розташування та історичний контекст
Розташування, розташоване неподалік сучасного міста Хртковці, було заселене з шостого тисячоліття до нашої ери, переживаючи цикли поселення та міграції. До дев’ятого століття до нашої ери в регіоні наростала напруженість між кочовими та осілими групами через земельну власність та ресурси. Цей період був відзначений конфліктами, оскільки народи переміщалися і консолідувалися навколо таких стратегічних місць, як Гомолава. Саме місце розташування знаходилося на критичному перетині — як географічному, так і політичному, що робило його осередком насильства.
Відкриття: жорстокість та ефективність
Могила, невеликого розміру (менше 3 метрів у діаметрі та 0,5 метра у глибину), містила останки 77 осіб. Більше 70% були жінками, а 69% – дітьми. Свідчення на кістках показують великі, навмисні травми, переважно голови, що вказує на жорстокі атаки з тупою зброєю зблизька. Розташування ран передбачає, що нападники могли мати перевагу в зростанні або мобільності, можливо верхи на конях. Дослідники описують насильство як «суворе, навмисне та ефективне». У могилі також було виявлено останки тварин, включаючи повний скелет молодого бика на дні, можливо, як частину ритуалу чи символічного акту.
Різнорідні жертви: відсутність сімейних зв’язків
Аналіз ДНК показав мінімальну спорідненість між жертвами, що унеможливлює простий набіг на одне поселення. Крім того, аналіз ізотопів стронцію в зубній емалі показав, що більше третини похованих не були місцевими жителями регіону Гомолава, що дає змогу припустити, що жертви були зібрані з різних місць. Це вказує на навмисний акт збору та вбивства людей із різних верств суспільства.
Можливі мотиви та теорії
Точна причина насильства залишається невідомою, але період був відзначений нестабільністю. Приплив різних культурних груп до Карпатського басейну у поєднанні із напруженістю через землекористування, можливо, спровокував конфлікт. Дослідники припускають, що вбивства були не випадковими, а спрямованими на підрив ворожих громад шляхом усунення жінок та дітей, які життєво важливі для їхнього виживання та майбутніх поколінь.
Докази навмисного підриву
Друга масова могила того ж періоду була виявлена у 1954 році на тому самому місці. Наявність обох могил, що містять людські останки разом із цінними предметами, передбачає, що вбивства могли бути частиною ширшої стратегії дестабілізації суперницьких груп. Дослідники роблять висновок, що насильство було розважливим методом вирішення конфліктів, призначеним для утвердження влади та знищення опозиції.
Це відкриття має важливе значення, оскільки дає рідкісне уявлення про розвиток систематичного насильства в доісторичній Європі. Докази показують, що “організована жорстокість була пізнішим винаходом, а розважливим інструментом, використовуваним ранніми товариствами для вирішення конфліктів і контролю над територією”.
