Улюблений, в казку життя ти перетворив,
Мені світ відкрив, чудес і таїнств повний.
Тепер мені необхідний як повітря
Погляд ніжний твій, у мене закоханий.
***
Я поцупив твій образ вночі темною,
Затиснув його, як пташеня, в жмені,
Приніс його в камеру затишне
І за ґрати в клітку помістив.
Недарма були всі мої зусилля —
Тепер ти в серці полонянкою сидиш.
Грудна клітина — це не Бастилія!
Звідти ніколи не втечеш!
***
Якщо б тільки завжди і всюди
Ти могла б бути поруч зі мною,
Був би найщасливішим тоді б,
Кожен день мого життя земного.
***
У прекрасній країні, де живе любов,
Не треба гучних фраз, гарних слів,
На публіку гра тут не потрібна,
Країна любові – чудова країна.
У квітучій країні, де живе любов,
Пожертвувати собою завжди готовий
Закоханий заради серця дорогого.
І в цьому сенс життя, і немає іншого.
***
Мені без тебе не потрібен світ прекрасний,
З тобою лише цвіте моя душа…
Ти є – і шлях мій в життя не марна,
«Люблю тебе…» – зізнаюся, не дихаючи…
***
Ніби ігристе вино,
П’янить любов, вирує в моїх грудях,
Мені здається, ми закохані давно,
Але все у нас з тобою попереду.
Рука в руці, з’єдналися душі,
Палають, наче смолоскипи серця,
І щоб це щастя не зруйнувати,
Йти ми будемо поруч до кінця.
***
Диханням тебе, кохана, зігрію
І про кохання скажу тобі я, як зумію:
Ти для мене весна, світанок і море,
Квіти і вільний вітер на просторі!
***
Любов існує з початку наших часів,
І щасливий той, хто цим почуттям осяяний.
Адже наче крила виростають за спиною,
І ти готовий пурхати і в дощ, і в спеку!
Шалено радієш кожному мгновенью,
Для половинки ти готовий бути навіть тінню.
Так хочеться писати гарні вірші і прозу,
І оспівувати любов, як ранкову троянду!
***
Нас полонять красою квіти,
Слова, які ніжні,
Вчинки, що сповнені любові,
І ті почуття, які вірні.
***
Опівночі зірки так ясні,
Світять і манять вдалину за собою.
Опівночі я не марно
Чекаю і сподіваюся на зустріч з тобою!
Опівночі – час мрій,
Твій поцілунок я побачу в сні…
Опівночі – час зізнань,
Так поклич мене в тиші!
***
Оспівують любов на землі сотні років
І співак, і художник, і юний поет.
Це почуття схоже на море пристрастей,
Зануритися в нього постарайся скоріше!
***
Лише тільки закриваю я очі,
Переді мною постає чудовий образ.
Неначе золотом плетена коса,
І відблиск на обличчі усмішки доброю.
В ході грація пантери дикої,
Від ніжних рук струмує спокій.
І шкіра ніби пахне суницею,
Я марю, моя мила, тобою.
***
Туман з млості, град дотиків,
І в світі немає прекрасніше миттєвостей,
Ніж ті, в які два серця раптом загорілись,
І в піднебессі, немов птахи, унеслись.
***
Любов моя на дні душі
Ховалася, як квітка під снігом.
Писала я вірші в тиші,
Плекаючи віру, смуток і млість.
Ти, як зірки бурштиновий світ,
З тобою всі помисли, мрії.
І я покірно чекаю відповідь,
На це в ніжності признанье.
***
Мій милий, за тобою сумую,
Прошу, сьогодні мені приснися,
Люблю і від туги згораю,
В мої обійми повернися!