Виховання дитини – складний процес, але єдиних правил, що слід робити батькам, не існує. Є десять батьківських фраз, які можуть не кращим чином вплинути на ваші відносини з дитиною і віддалити його від вас. Пропонуємо вам з ними ознайомитися і ніколи не використовувати в розмові зі своїми дітьми.
Джерело: instagram @alena_peremitina
Зроби це негайно!
Варіацій цієї фрази може бути безліч, але суть одна – ви змушуєте дитину кинути всі свої справи (а в його системі цінностей вони можуть бути набагато важливіше) і виконувати ваш наказ. Дресирувати дитину – не найкраща затія, в довгостроковій перспективі вона може зіграти з ним, та й з вами, злий жарт.
Ніхто не говорить, що потрібно потурати дитині (а особливо підлітку) у всьому і не привчати його до виконання необхідних справ по дому, але краще робити це поступово і полюбовно. Наприклад, обговоріть з чадом, коли саме він зможе виконати ваше завдання, окресліть обмежені терміни і обговоріть бажаний результат.
Слухай сюди!
Погодьтеся, розмова, розпочата з цієї фрази, не обіцяє нічого хорошого. Починаючи розмову таким чином ви однозначно налаштуєте дитину проти себе і підштовхнете його до оборонної позиції. У такій ситуації конструктиву досягти навряд чи вдасться.
А мені все одно, чого ти хочеш!
Цією фразою ви знецінюєте власну дитину, її інтереси, думки, бажання та потреби. А подібне ніяк не сприяє установці довірчих відносин між батьками і дитиною. Навіть навпаки, ви програмуєте дитини на те, що він не важливий і не потрібен.
Твоя турбота приносити тільки хороші оцінки!
Цією фразою ви даєте дитині зрозуміти, що його проблеми і поразки вам не потрібні і що ви готові його приймати тільки красивим, здоровим, всезнаючим і вічно радісним. Подібна політика призведе до того, що дитина просто перестане ділитися з вами своїми переживаннями і проблемами. В результаті він або замкнеться в собі, або знайде того, хто буде готовий вислухати і прийняти його.
Джерело: unsplash
Тому що я так сказала!
Аргументів у такій відповіді на питання ” чому?”менше, ніж льоду посеред пустелі. Така відповідь викличе тільки роздратування і протест. Набагато правильніше аргументовано пояснити дитині, чому необхідно виконати ту чи іншу дію, а також поговорити про можливі результати виконання або невиконання поставленого завдання. Це допоможе не тільки уникнути конфлікту, але і встановити довірчі відносини.
Як ти мені набрид!
Ця фраза здатна зруйнувати не тільки відносини з дитиною, але і його внутрішній світ. Відомо, що батьки є для дитини всім-підтримкою, опорою, надійним тилом і захистом. Якщо ж йому декларують, що він дістав або набрид, то внутрішня віра у все перераховане вище пропадає. А це вже перший крок на шляху до психологічних проблем.
Підростеш, тоді будеш вирішувати!
З перших днів життя дитина-це вже особистість. У нього є власний погляд на речі і власне судження про все, що відбувається. Якщо ж забороняти малюкові висловлювати свою точку зору, ділиться спостереженнями або пропонувати можливі шляхи вирішення, то в майбутньому він буде абсолютно несамостійним. А для дорослого життя це не дуже добре.
Джерело: unsplash
А мені все одно чому!
Щодня в житті кожної дитини відбуваються десятки подій, як хороших, так і не дуже. Про всі свої переживання йому хочеться поділитися з найближчими людьми. І якщо батьки не тільки не готові вислухати своє чадо, до того ж ще й дорікають за те, що трапилося, не варто розраховувати на щирість дітей в майбутньому.
Поки ти в моєму будинку….
Цією фразою ви не тільки ображаєте дитину, але і заганяєте його в глухий кут. Він поки ще занадто малий, щоб мати власний будинок або якось забезпечити його собі. Для нього батьківський дім-це і його будинок теж, саме спокійне і надійне місце. А подібною фразою ви позбавляєте його віри в це. Як наслідок, дитина може почати шукати інше місце, яке зможе назвати будинком.
Хто тобі дав право так зі мною говорити?
Діти, особливо в період активного дорослішання і становлення, постійно промацують зони дозволеного, а також вивчають реакції оточуючих на ті чи інші дії. Своєю подібною реакцією на будь-яку фразу дитини, ви даєте зрозуміти, що втрачаєте контроль над ситуацією. А це вже відкриває певні шляхи для маневрів.
