Морська москітна міць України

0

Андрій Ганжа

Як критикуй теорію «москитного роя» у морській війні (атака великої кількості маломірних суден на великий корабель противника), але фотографії десятка заплаканих американців, захоплених «москитным роєм» іранських катерів у січні 2016 року, багатьох можуть переконати в тому, що самостійне використання малих суден в морських операціях може принести успіх.
За рибам, по зіркам проносить шаланду, / Три грека в Одесу везуть контрабанду…
Ці написані в 1927 році Едуардом Багрицким слова дещо несподівано знову стали особливо актуальними на Україні через 90 років.
На Україні без особливої охоти оприлюднюють дані за обсягами товарної контрабанди. Але це той випадок, коли «ніде правди діти» (від правди не втечеш). І ось наприкінці минулого року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков озвучує цифру: щорічно Україна за контрабанди втрачає більше 4 мільярдів доларів. І це тільки за «документализированным» схемами — заміна специфікацій товарів; штучне заниження митної вартості; заниження ваги; псевдотранзит та інше.
Вважаю, що міністр скромничає. Тому що є ще величезний потік прямої контрабанди. Це коли, за Багрицькому, шаланда, «панчохи, коньяки і презервативи», три грека… І вперед, «по зіркам».
І розміри цього трафіку можуть часом приголомшити. Коли в Кілійському районі на березі знаходять (!) упаковку з 100 кілограмами кокаїну. Коли в районі одеської Затоки листопадове море викидає на берег баржу з п’ятьма мільйонами (!!!) пачок сигарет. І це ще не найбільші цифри, у сусідів покруче буде: у березні на румунському березі Дунаю прикордонники знайшли (не перехопили, а саме знайшли!) кинуту човен з 36 пакетами спресованого кокаїну. 800 кілограм, загальною вартістю близько 300 мільйонів доларів.
У таких випадках доглянуті силовики та митники в наглаженних сорочках не допоможуть. Тим більше що, наприклад, в Одесі, переважна більшість жителів переконані, що силовики навіть не «кришують», а «очолюють» контрабанду (з особистих контактів).
Тут можна тільки, знову-таки, за Багрицькому: «Три прикордонника, шестеро очей. Шестеро очей та моторний баркас». Та й то якщо начальство цих шести очей з «контрабасом» не в частці.
А з «баркасами» проблема. Причому така, що в українській Державній прикордонній службі були щиро раді навіть переданим їм кораблю «Аметист». Хоча насправді це не більш ніж риболовецька морська шхуна, конфіскована у 2001 році українськими прикордонниками. Тому щиру радість викликала інформація міністра Авакова про те, що «з міністром фінансів Франції Бруно ле Мером обговорили питання спільного виробництва в Україні патрульних катерів для наших прикордонників».
Це дійсно радісно, тому що берегова охорона може отримати нові судна, а вбита суднобудівна промисловість — хоча б крихітний, але імпульс до розвитку. Але на радість накладається смуток і тривога. Оптимістичні українські ЗМІ з життєрадісністю ідіота почали продукувати статті за шаблоном «Україна отримає від Франції 20 кораблів». Хоча, судячи за інформацією Авакова, питання тільки обговорюється, а за заявою голови Державної прикордонної служби України Петра Цыгикала, «за сприяння міністерства внутрішніх справ ведуться переговори з французькими партнерами про купівлю 22 сучасних патрульних кораблів». Покупці, а не передачі. І французька преса теж говорить про «потенційну покупку» і можливий «розміщенні спільного виробництва» катерів берегової охорони.
Хоча можлива і більш сумна версія: «Європа скидає непотрібне». Бо що воно таке, патрульний катер FPB-98 Mk? Це «Fast Patrol Boat Territorial Waters and Exclusive Economic Zone» (Швидка патрульна човен територіальних вод та виключної економічної зони), що виробляється на заводі компанії OCEA в Сен-Назер. Розвиває швидкість до 35 вузлів і має дальність плавання в 1200 морських миль (при швидкості 12 вузлів). Озброєння: 30-мм артилерійська установка DS30B. Екіпаж — 13+1 людина. Приблизна вартість — 6,5 мільйонів євро.
Катери вірно несуть сторожову службу у складі берегової охорони Алжиру, Беніну, Нігерії і Сурінаму, ганяючись за піратами та браконьєрами. Але не більше того. Для бойових зіткнень катер не призначений: у нього алюмінієвий корпус, який прошивається пістолетною кулею…
І саме цей момент і викликає особливу тривогу.
Тому що як не критикуй теорію «москитного роя» у морській війні (атака великої кількості маломірних суден на великий корабель противника), але фотографії десятка заплаканих американців, захоплених «москитным роєм» іранських катерів у січні 2016 року, багатьох можуть переконати в тому, що самостійне використання малих суден в морських операціях може принести успіх. Переконати навіть тих, хто приймає рішення. Хоча, заради правди, іранці тоді захопили американських військових моряків не на корветі, фрегаті або авіаносцях, а на двох крихітних катерах. Судячи по фото, на десантно-штурмових СБ90 (довжина 15,9 метра, повна загрузка 20,5 тонн, екіпаж 3 людини). І покладених по штату 36 десантників там явно не було.
Але якщо в українські ВМС «увіллються» відразу 22 вимпела, то в запалі боротьби з Росією там може виникнути припущення, що вони володіють нехай «москитным», але реальним бойовим флотом. І спокуса його використовувати в реальних бойових операціях, наприклад — в провокативних підходах до Кримського мосту. І без образ: слово «провокація» латиною означає всього лише «виклик».
Таке рішення може привести, і ми це вже проходили, до самого оптимального для утримання влади результату, аж до введення військового положення. Але для виконавців це буде вирок. Тому що, з точки зору бойових можливостей, катер OCEA FPB-98 Mk — це не більше ніж

  • тихохідна (32 вузла — вже давно не актуально для сучасного морського бойового контакту);
  • слабо озброєна (відсутність ракетного озброєння)
  • незахищена (алюмінієвий корпус)

мета.
Коротше — алюмінієва човен із 30-міліметрової автоматичної гарматою. Таке не витримає зіткнення не те що з російським або турецьким флотом, але і з румунської береговою охороною.
Але всі ці побоювання — це наслідок досвіду минулих років, а не реальна оцінка. В цілому ж саму ідею можна тільки вітати: як свідчення міжнародної підтримки, яку Україна так швидко втрачає; як момент можливого імпульсу розвитку промисловості; як спосіб протидії криміналу і контрабанді.
Загалом: лише б на користь пішло!

Джерело: http://p-dir.net.ua/